Олег Лінник

Після закінчення технікуму мені не вдалося вступити до університету з першої спроби. Прийшла повістка з військкомату і я був призваний на військову службу. Відслуживши 2 роки, мені запропонували перейти в Комітет державної безпеки.

Паралельно мій тато, який пропрацював на заводі понад 35 років, пропонував спробувати себе там, мотивуючи можливістю кар’єрного зростання. І хоча за освітою я інженер-механік, але підсвідомо розумів, що ця сфера не моя.

У роботі мого батька не було потрібної для мене свободи. Завод схожий на в’язницю. Ти приходиш на 8:00, працюєш до 17:00 і йдеш додому. І це постійно повторюється: 5 днів на тиждень, із місяця в місяць, з року в рік.

Щодо роботи на державній службі, то спершу я вагався, оскільки не розумів, чого очікувати. Після першого спілкування стало очевидно, що кар’єра в комітеті буде цікавішою, ніж на заводі.

Я віддав військовій службі майже 20 років. За цей час усвідомив одну дуже важливу річ: любов до своєї Батьківщини – перше, що повинен відчувати будь-який військовослужбовець.

Почав більше цінувати колективну роботу та людей, які поруч зі мною. Все взаємопов’язано: у потрібний момент ти можеш розраховувати на людей зі свого оточення, а вони – на тебе. Як в роботі, так і в буденному житті. Це золоте правило.

Та й не забувайте: один в полі не воїн, сила в команді. Тож будувати здорові стосунки, що базуються на чесності та взаємоповазі – запорука сильного колективу.  

Знайомство з 1+1 media – це шанс реалізувати досвід, накопичений за два десятиліття. Я знайшов себе у цій компанії і саме в цій роботі.

Тут мене чекають постійні виклики. Ми забезпечуємо охорону об’єктів під час корпоративних заходів і зйомок найпопулярніших шоу країни: «Голос країни», «Танці з зірками», «Голос. Діти» тощо.

Зазвичай я дуже спокійний. Щоб розгнівати мене, потрібно дуже постаратись.

У роботі емоції повинні бути на останньому місці, адже помилки можуть траплятись, коли режим «холодний розум» вимкнений.

Я постійно тримаю себе в тонусі та думаю, як покращити безпеку людей, які працюють в компанії.

Вдома дозволяю собі бути несерйозним. Люблю пожартувати, якщо ці жарти не виходять за межі допустимого.

Важливо вміти відпочивати. Ми з дружиною об’їздили практично всю Європу на машині. Приблизно половина нашої відпустки припадає на закордонні подорожі.

Найбільше мені запам’яталася Австрія. Австрійці розкуті, відверті у спілкуванні та зовсім не пихаті.

Відвідавши багато країн, можу констатувати, що українцям не вистачає згуртованості та спільної ідеї.

Різниця у віці для мене абсолютно не важлива. І вимірювати успішність та амбіції людини за віком – помилково. Важливіший досвід, особливо в галузі безпеки.

У нашій команді є хлопці від 90-го року народження і ті, кому за 50. І мені абсолютно комфортно як з першими, так і з другими.

Не можна сидіти, склавши руки, і чогось чекати, адже життя не стоїть на місці. Щоб воно не проходило повз, варто постійно вдосконалювати себе та впроваджувати інновації в своїй сфері.

У будь-які професії, як і в повсякденному житті, є право на помилку. В одних ця помилка може бути фатальною, а в інших – навіть непомітною. Тому перетворювати такі випадки на цінні уроки – навичка, необхідна кожному.

Я шкодую про помилки в професійній діяльності, але без них я не отримав би важливий досвід.

Вже через рік я досягну віку, коли можна виходити на пенсію. З далекоглядних планів на майбутнє мрію подорожувати світом. Точно не збираюсь сидіти на дивані за переглядом телевізора, це вкрай нудно.

Рух – запорука життя. Вести активний спосіб життя, тренувати розум і тіло – те, що допомагає бути в тонусі в будь-якому віці.