Результати соціологічного дослідження щодо вікової дискримінації українців

Результати соціологічного дослідження щодо вікової дискримінації українців

 

21 травня в прес-центрі УНІАН відбулася презентація результатів соціологічного дослідження щодо вікової дискримінації українців, яке на замовлення 1+1 media провела дослідницька агенція Info Sapiens.

Згідно отриманих результатів, при оцінці чинників впливу на здатність людини творчо підходити до рішення задач і легко пристосовуватись до змін респонденти надають віку відносно нижче значення,  ніж «освіті, професії, фаху», «вродженим здібностям», «сім’ї, друзям, оточенню». Утім, частка респондентів, які вважають, що вік також має вплив, досить суттєва і сягає 43% (майже порівну між оцінками «впливає» і «дуже впливає»). Вплив цього фактору частіше відзначають чоловіки, також його значимість нижча у респондентів молодших вікових груп і вища – у старших. Ті респонденти, які вважають, що вік впливає на здатність творчо мислити, називають різний вік, у якому люди найбільш яскраво демонструють цю здатність: молодь до 30 у переважній більшості (71%) приписує цю здатність одноліткам; респонденти віком 30-39 майже порівну вказують вік до 30 років та 30-39 років (53% та 48% відповідно), а респонденти старшого віку переважно відмічають середній вік 30-39 років (53-63%) як розцвіт творчих здібностей. Респонденти старшого віку (50+) хоч і частіше приписують своїм одноліткам здатність творчо підходити до рішення задач , ніж інші, утім частка відповідей 50+ навіть у цих вікових групах не перевищує 13%. Таким чином, результати опитування свідчать про усталений стереотип у суспільстві щодо того, що розцвіт творчого мислення відбувається до 40 років.

«В 1+1 media працює близько 12% співробітників, кому далеко за 50. Більшість з них стояли біля витоків компанії і працюють тут понад 20 років. При цьому в продуктивності праці, ідейності чи бажанні реалізовувати нові проекти вони абсолютно не поступаються молодшим колегам. Навпаки, часто такі співробітники стають менторами та наставниками і задають правильний темп роботи. А що стосується відбору кандидатів, то віковий ценз чи будь-які інші дискримінаційні вимоги – точно не наша історія, для нас головне – віра в себе та свої ідеї», – коментує результати дослідження Лариса Брувер, HR-директор 1+1 media.

Що стосується трудової дискримінації, то саме «застарий» вік респонденти називають найбільш вагомим фактором (54% спостерігали такі випадки або стикалися з ними особисто). Цей фактор посідає перше місце для усіх вікових категорій, а також у розбивці за статтю. Для жінок на другому місці випадки, пов’язані із наявністю малолітніх дітей, а для молоді – занадто молодий вік. Ті, хто стикався з дискримінацією через «застарий вік», зазначали, що в середньому це – 49 років. Приблизно кожен третій респондент каже, що знає принаймні одиничні випадки, коли керівництво гірше ставиться до працівників старшого віку. Респонденти 61-70 років знають про такі випадки частіше.

«На жаль, навіть ті компанії, які готові винаймати співробітників третьої вікової категорії, стикаються з проблемою дефіциту пропозицій ще на етапі перегляду резюме пошукачів. Вони не шукають роботу активно і не відправляють відгуки на вакансії. Через цю пасивність роботодавці побоюються труднощів, які можуть виникнути із навчанням людей похилого віку. Лякає їх і перспектива постійних лікарняних, адже люди 50+ набагато частіше хворіють, ніж представники молодого покоління. До того ж, прийнято вважати, що молодь має більш прогресивні погляди та набагато краще знається на сучасних технологіях. Поступово ці погляди стають стереотипами, адже все більше літніх людей доводять протилежне», – говорить Анна Соловйова, HRBP компанії rabota.ua.

Також майже дві третини опитаних вважають, що існує такий вік, коли вже пізно змінювати фах, опановувати нову спеціальність чи починати новий проект або бізнес, в середньому він складає 50-56 років.  Найбільш консервативною виявилася саме старша аудиторія – майже 70% респондентів віком від 50 років вважають, що після певного віку нові проекти (у широкому сенсі) розпочинати пізно. Найбільш поблажлива аудиторія щодо віку – молодь до 40 років; 40% респондентів цього віку вважають, що «ніколи не пізно».

Мирослава Кухта, магістр психології, кандидат соціологічних наук, авторка дисертації «Соціальний потенціал людей старшого віку в сучасному українському суспільстві», розповіла про своє бачення ситуації:

Мені довелося досліджувати проблему життєтворчості людей похилого віку, тобто здатності свідомо розпорядитися своїм життям, побудувати його за власними цілями й переконаннями. Це уміння, що теоретично доступно кожному, але на ділі не кожному до снаги. Але йдеться не про це. Невід’ємною частиною життєтворчості є активність. Серед кількох тисяч тих представників старшого віку, яких я вивчала, оцінили своє життя як активне близько 20%. Серед решти опитаних приблизно половина має інші риси, необхідні для життєтворчості: цілеспрямованість, організованість, відповідальність. Тобто особистісні передумови є. Вистачає, звичайно, й усяких «проте», суперечливих обставин. Однак головне, чого бракує, – тієї самої активності, яку наше суспільство не тільки не стимулює, а навпаки, усіляко затруднює. Не держава, не влада, не чиновники, не закони і приписи, а саме суспільне ставлення гасить потенційну активність тих, хто міг би «жити повноцінним життям». Вважаю, що подолання негативних стереотипів щодо вікових обмежень активності літніх людей є, за висловом британського філософа, історика, культуролога Арнольда Тойнбі, “викликом епохи”.

Згідно результатів опитування, 87% респондентів погоджуються, що потрібна протидія нерівності у ставленні роботодавців до працівників різного віку. Цю ідею підтримують респонденти усіх вікових груп.

«Ми, як медіагрупа, яка часто долучається до різноманітних соціальних проектів і є ініціаторами багатьох суспільних змін, не можемо стояти осторонь цієї проблеми. Тим більше, розуміючи, що подібні стереотипи не мають жодного підґрунтя. Ми спробуємо довести це разом з командою однодумців, а також намагатимемось вмотивувати українців поважного віку знайти віру в себе та зрозуміти, що час забути про вік, адже це звичайна формальність», – коментує Світлана Павелецька, директор з маркетингових комунікацій 1+1 media.

Під час презентації колеги з 1+1 media розповіли про інструментарій, який націлений на боротьбу з ейджизмом. Зокрема, в компанії буде запроваджений спеціальний набір на програму стажування «Ближче до ТБ» для людей літнього віку, стартує цикл експертних інтерв’ю з психологами, істориками, соціологами, міжнародними спікерами та представниками HR-ринку України. Також впродовж кількох місяців на сайті проекту «Люди Ідей+. #забутипровік» будуть публікуватись інтерв’ю з мотиваційними героями кампанії – лідерами думок, відомими митцями, акторами, журналістами, музикантами, співробітниками 1+1 медіа і т.д.

Юрій Перч, територіальний директор компанії ANCOR Ukraine:

«В нашій країні шансів більше, оскільки, за нашими підрахунками, близько 7 мільйонів українців з 2001 року поїхали з країни та працюють за кордоном. Човникова міграція складає приблизно один мільйон. Тому я на цю ситуацію дивлюся більш оптимістично. Бізнесу потрібні люди, і люди віком 50-55+ теж абсолютно потрібні. Але інше питання в тому, що ці люди займаються самодискримінацією, вважаючи, що в них немає шансів опанувати нові навички і технології і «вписатися» в корпоративні культури бізнесу. Власне, міжнародне дослідження бренду роботодавця Randstad Employer Brand Research, яке ми у 2019 році проводили вперше в Україні, показує, що люди у віці 55+ намагаються консультуватися з родичами, знайомими і менше використовують для пошуку роботи інтернет, роботні портали, розділ «вакансії» на сайтах компаній. На мою думку, активність цих людей є більш стримуючим фактором, ніж стереотипи та бар’єри у суспільстві. Ми, до речі, дослідили, що вікові кандидати думають про медіа. Вони оцінюють цю сферу як таку, де важко знайти гарантовану роботу. Тому проект #забутипровік ламає стереотипи і у суспільній думці, і в уявленнях вікових категорій здобувачів».

Facebook-сторінка проекту – https://www.facebook.com/forgetaboutageua/

Довідка:

Опитування проведене методом телефонного інтерв’ю (САТІ) з дзвінками на мобільні телефони у квітні 2019 року. Вибірка, яка складає 800 респондентів, є репрезентативною міському населенню України (окрім АР Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей) у віці 18-70 років за статтю, враховує регіон проживання і розмір міста. Статистичне відхилення не перевищує  3,46% із довірчою ймовірністю 95%.

Напишіть нам

04080, Україна, м. Київ, вул. Кирилівська, 23, офіс 1+1 медіа

ideaspeople@1plus1.tv