Ярослава Кулик

Я уже давно бабуся й обожнюю цей стан, хоча знаю багатьох до людей, які бояться у цьому зізнаватися. Продовжую бути активною і завдяки своїм онукам по-новому пізнаю світ, аби давати відповіді на всі їхні запитання та відчувати повноту сучасного життя, а не бути осторонь.  Саме в елегантному віці з'явився вільний час, тож я продовжую навчатись за всякої нагоди, знаходжу  однодумців і цікавих людей. Так, буваю залучена до створення відеороликів для YouTube-каналу «Бабушка 2.0», авторкою якої є блогерка, учасниця першої хвилі програми «Елегантне стажування» Ніна Дрозд. Ми з нею дуже швидко потоваришували, маємо спільні інтереси, згуртувались у велику команду, що розвивається та руйнує стереотипні уявлення про вік.

На жаль, частина нашої цільової аудиторії не вміє користуватися платформами та соціальними мережами, що відкривають багато нового та дають нам можливість знати і бачити світ ширше. Іноді прикро, коли ті чи інші відео набирають незначну кількість переглядів. Важливо, щоб дорослі люди мали можливість навчатись сучасним способам комунікації та оволодівати цифровою грамотністю повсюдно. Наприклад, у мене був випадок, коли роботодавець відмовив у прийомі на роботу через те, що мої знання застаріли, а специфіку нових комп'ютерних програм ще не встигла опанувати. Переконана, що навчання для людей старшого віку потрібно організувати на рівні держави. 

Звісно, що подати заявку на участь у програмі стажування мене надихнула саме Ніна Дрозд. Спробувати свої сили в межах першої хвилі я боялася. Не вірила в те, що зможу підготувати якісне текстове та відеорезюме. До того ж чомусь думала, що серед величезної кількості охочих мене можуть і не помітити. Проте вже на другій хвилі всі сумніви розвіялися.  Тішусь, що свого часу вдалося відвідати майстер-класи і різні тренінги, які проводять благодійні фонди та волонтери, що допомагають людям мого віку не випасти із життя.

Коли запросили на співбесіду, не могла повірити в це. Дуже рада, що потрапила в колектив Viasat і отримала можливість спробувати свої сили в новій справі. Щодня навчалась чомусь новому і, як на мене, це дало свої результати. 

Працювала на посаді SMM-фахівця, створювала контент для сторінок супутникової платформи у соціальних мережах. Здобула неоціненний досвід – навчилася складати контент-план, підбирати теми для публікацій, робити анонси фільмів та серіалів, а ще – зосереджуватися на ключовому, викладаючи свої думки чітко та лаконічно. 

Також завдяки «плюсам» стала сміливішою. Переконалася, що не можна мовчати, коли з’являться нові ідеї, ними варто ділитися і ваша історія в стінах цієї компанії продовжиться. Дійте та викладайтеся на повну. Взагалі проєкт #забутипровік дав відчуття піднесення чи певного окрилення. Знову відчула свою корисність і затребуваність.

Найцікавіше те, що у сфері Digital-комунікацій до цього не працювала. Все життя займалась будівництвом, проте зараз навіть запустила декілька своїх проєктів у Facebook. Крім того, разом з однодумцями вирощуємо мікрозелень, підтримуємо здоровий спосіб життя. Також люблю заняття зі скандинавської ходи та прогулянки на природі.

І птахи, і квіти, і комахи, і ліси, і гриби, і моря та океани – наше багатство, що наповнює світ красою. Хочеться розуміти і берегти таке безцінне багатство нашої природи. Маю ініціативи з озеленення прибудинкових територій, розумного використання природних ресурсів, впровадження правильного харчування для людей елегантного віку і головне – маю підтримку, з якою хандрити ніколи.

Дуже прикро спостерігати за стереотипними уявленнями людей. На жаль, людей, які вже вийшли на пенсію, списують з рахунків. Та і самі люди елегантного віку піддаються суспільному впливу та вішають на себе ярлики. Також впливає їхнє небажання виходити із зону комфорту. Тож задля зміни ситуації подібних ініціатив повинно ставати більше. Аби люди віком 50+ могли надихатися реальними прикладами, разом з досвідченими менторами пробувати себе  в різних сферах та на рівні з молоддю втілювати свої найсміливіші мрії в реальність. 

Нині я є студенткою Університету третього віку «Протон». На курсі «Інновації і стартапи» ми з командою студентів 60+ напрацьовуємо реальні суспільно важливі проєкти за підтримки волонтерів і координаторів.

Своїм одноліткам хочу побажати, щоб вони завжди залишалися в ритмі цього життя. Займалися саморозвитком, читали, дивилися різний контент, спілкувалися з іншими та не боялися подавати свої заявки на подібні програми. При великому щоденному бажанні ставити кращими у них вийдуть неможливі речі.