Лариса Кадочникова

Коли я виходжу на сцену, починаю відчувати зал, який своєю чергою відчуває мене. Під час вистави я повністю відкриваю свою душу глядачам, а натомість отримую від них надзвичайної сили людське тепло

Скільки б ролей у мене було, проте глядач полюбив та запам’ятав мене саме як Марічку з фільму «Тіні забутих предків». Так, це фільм став головною причиною, чому я залишила театр «Современник» у Москві та переїхала до України. Прийняти рішення тоді було непросто, але на цьому наполягав мій чоловік Юрій Іллєнко. Тоді я була готова поїхати, щоб зніматись, але щоб переїжджати назовсім – це були занадто кардинальні зміни. Мій переїзд та затвердження на роль – це ціла історія. І, безумовно, тут свою роль зіграла доля, адже я повернулась на Батьківщину моєї мами, яка була родом з Києва.

Приїхавши на зйомки до України, побачила зовсім інший світ. Нас так тепло прийняли в Карпатах, з такою любов’ю! Ось це повне занурення в життя місцевих жителів села Криворівня, природу, говірку, дуже допомогло мені в роботі над роллю, і питання мови взагалі не обговорювалося. Ви лише уявіть, зйомки тривали цілий рік – щодня ми прокидались, пили молоко, ходили за грибами, просто жили разом.

Фільм «Тіні забутих предків» по-іншому відкрив український кінематограф і саму Україну. Популярність спалахнула, наче вогнище. Мені навіть пропонували Голлівуд, ще коли я навчалась. Це був грандіозний прорив і масштабність – така, що деякі навіть не розуміли, якої неймовірної краси фільм!

Часто задумувалась над тим, що якби я знімалась, наприклад у Франції, у кінострічці «Тіні забутих предків», яка принесла Україні близько 100 міжнародних нагород та нині вивчається у всьому світі, зокрема у Гарвардському університеті, то я напевно була б мільйонером, мала б власний будинок чи гвинтокрил, який, насправді, мені не потрібний :)

Паралельно з кіно практично все своє театральне життя провела на сцені Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки. Коли я виходжу на сцену, починаю відчувати зал, який своєю чергою відчуває мене. Під час вистави я повністю відкриваю свою душу глядачам, а натомість отримую від них надзвичайної сили людське тепло. Хіба можна позбутися такої радості? Для мене кожен вихід на сцену – це зворушливе свято.

Категорично не погоджуюсь з твердженням, що після 50 років життя закінчується. Проте, на жаль, часто на вулицях столиці зустрічаю людей, в яких спустошені очі та хворий вигляд. Україні потрібно брати приклад із Заходу, де пенсіонери можуть собі дозволити подорожувати по світу та прекрасно виглядати.  Мрію, аби всі пересічні українські пенсіонери теж отримували гідне фінансове забезпечення, подібне до французького чи американського. Там люди живуть зовсім інакше.

На жаль, у суспільстві побутує думка, що люди старшого віку якісь некреативні, не можуть розпочинати щось нове, або ж не готові до змін. Це абсолютно не так. І сотні людей поруч зі мною цей міф щоденно руйнують. З нинішніми технологіями для людей будь-якого віку, статусу чи місця проживання відкритий весь світ. Все, що потрібно – залишатися в контексті, цікавитися, не стояти на одному місці і щиро вірити в себе!

Після 50 навпаки потрібно знайти друге життя. Наприклад, я вирішила, що мені 35 років – ні більше, ні менше. Аби залишатися у такому стані, поруч обов’язково повинна бути кохана людина, яка стимулюватиме відчуття потрібності…

Крім того, важливо не зупинятися і розвиватися в різних сферах, зокрема можна знайти себе в якийсь іншій професії, або ж опанувати нове хобі. У мене є дуже талановита знайома, яка виготовляє неймовірні торти, які оформлює квітами. Для неї кулінарія – мистецтво.

На щастя, моїм рідним і мені особисто ніколи не доводилося зіштовхуватися з проявами вікової дискримінації. Перевага старших кандидатів полягає у тому, що за їхніми плечима цінні знання та досвід, які дозволяють ще глибше розбиратися в професії. Мені завжди приємно спілкуватися з досвідченими журналістами, які ґрунтовно підходять до справи та ставлять не бальні запитання.

Головний рецепт для всіх Людей Ідей+ від мене звучить так: «Забудьте про свій вік та пам’ятайте лише про своє внутрішнє відчуття молодості. Займайтеся улюбленою справою і вона вам 100% зніме всі зморшки».

Нині на телебаченні, в тому ж інтернеті можна знайти тисячі яскравих прикладів, коли люди руйнують суспільні стереотипи і вражають власною силою волі, характером і своїми діями. Це те, що надихає і рухає нашу планету вперед. Впевнена, що чим далі ми будемо в своїх поглядах – тим швидше настане ера, коли всім нам комфортно і всі ми розмовляємо та думаємо одними меседжами. Тоді точно всі забудуть про вік :)