Олена Дерій

Для мене стажування – це можливості. Зокрема, чудова нагода зазирнути залаштунки телевізійного світу

Понад 26 років працювала на одному місці роботи. За цей час спробувала себе в різних напрямах, переходила з відділу у відділ та навіть обіймала керівні посади. Зокрема, була директоркою фітнес-клубу, який в прямому розумінні слова будувала з нуля. Все розпочиналось з фундаменту :) Хоча цей шлях був нелегким та достатньо стресовим, здобула навички та знання, з якими досі крокую по життю.

Свій професійний шлях довелося перервати через сімейні обставини. Хворіла мама, тож усією сім’єю час від часу підміняли одне одного, перебуваючи поруч біля неї. Коли у мами розпочався реабілітаційний період, прийняла рішення піти з роботи та постійно бути з нею. Звільнятися було важко, мій безпосередній керівник шукав заміну протягом 2-х місяців. Попри це, була впевнена: це точно правильне рішення. По-перше, відчувала обов’язок перед сім’єю. По-друге, була переконана, що вже засиділася на одному місці.

Прямих відмов від роботодавців, пов’язаних з віком, ніколи не чула на свою адресу. Проте часто отримувала набір стандартних слів, наприклад, формулювання: «Інші кандидати підійшли нам більше». Перед початком стажування на «плюсах» зі мною трапилася показова історія. На сайті з пошуку роботи була висвітлена вакансія «Офіс-менеджера» у зоомагазині. Посадові обов’язки нескладні: прийняти та відправити посилки, підтримувати функціонування офісу. Мені відмовили, використавши вже згадане формулювання. Стало ніяково, адже за плечима маю значний досвід, 2 вищі освіти та 5 курсів з підвищення кваліфікації, але, на жаль, у той період була нікому непотрібна. А через чотири дні ця сама вакансія відновилась, як незакрита. Найцікавіше те, що пошукачі навіть не дають можливості прийти на співбесіду, аби проявити себе.

Якраз соціальна ініціатива #забутипровік унікальна, адже дає змогу людям старшого віку повірити в себе та свої можливості. Крім того, попрацювати в медіасфері, здобувши безцінний досвід. Мені пощастило проходити стажування у відділі управлінні закупівель матеріально-технічних цінностей і послуг, де наставники щодня діляться власним досвідом та цінними знаннями при оформленні заявок, проведення тендерів тощо.

Пройти відбір на програму «Елегантне стажування» в межах ініціативи мене спонукало декілька причин. По-перше, це прекрасна можливість заявити про проблему ейджизму в Україні, розповівши про свій досвід боротьби з дискримінацією. По-друге, робота в групі 1+1 media щодня дає можливість набувати додаткові компетенції та розширювати коло контактів талановитими та відомими людьми. І також побачити телевізор із середини.  

Перші два тижні перебування на «плюсах» знаходилася в піднесеному емоційному стані. Нові знання, знайомства, значна кількість тренінгів по-справжньому вражають, надихають та однозначно змінюють учасниць стажування. До того ж група 1+1 media – компанія мрії, в яку я так прагнула потрапити. Щастю не було меж, коли дізналась, що мене відібрали з величезної кількості охочих.

У мені присутній синдром відмінниці. Усвідомлюю, що ще не знаю багатьох речей, попереду – купа інформації, яку потрібно пізнати. Маю 6 років художньої освіти, проте ніколи не працювала за цим напрямом. Але свого часу зробила дизайн квартири. Стиль одягу та колір волосся теж сама собі підбирала. Навчаючись чомусь новому, точно знаю, що отриманий досвід зможу використати в майбутньому.

Люди, які переконані, що після 50 років життя закінчується, просто лінуються. Їм складно вийти із зони комфорту, вони практично не розвиваються. З такими людьми через пару років стає нецікаво і банально нема про що поговорити.

Перебування у «теплих ваннах» – шлях до деградації. Саме тому поколінню розумних, талановитих та відповідальних людей елегантного віку  хочу побажати не лінуватись. Стукайте в усі двері, крокуйте за своєю мрією та не припиняйте вірити у свої можливості. Результат прийде не відразу, тому не зупиняйтеся. Я не вірю у вік, я вірю в енергію! Не дозволяйте віку визначати, що ви можете, а що ні!