Павло Зібров

Павло Зібров

Про дитинство, проведене в оточенні мелодії та співу, нестримне бажання підкорити світ у запальних музичних ритмах та родину, яка активно займається розвитком його бренду, розповів співак, Народний артист України Павло Зібров.

Переконаний: після 60 життя тільки розпочинається. Лише за останній час відчув прилив сил та ковток свіжого повітря у своїй творчості, зовнішності та енергетиці

Займаюсь улюбленою справою з раннього дитинства, тому музика постійно була у моєму житті. Юні роки провів в оточенні мелодії та співу. Мама прекрасно співала та грала на гітарі, батько – на балалайці. Вдома музика звучала постійно, тож неможливо було її не чути й не підспівувати. Пригадую, що завжди, коли у мене запитували: «Ким ти хочеш бути в майбутньому?», я відповідав, що саме музикантом та співаком. Не уявляв себе в іншій стихії, марив сценою. І це у той час, коли всі хлопці хотіли стати пожежниками та пілотами. Вдячний батькам за те, що дали нам з братом життя. Виховали з нас людей. Завдяки рідним мені вдалося залишити слід в українському шоу-бізнесі.

У 1981 році закінчив оркестровий факультет Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського. На щастя, життя так склалося, що вдруге вдалося вступити на вокальний факультет. Саме з того часу і розпочався відлік Павла Зіброва як професійного вокаліста. Грав у вокально-інструментальному ансамблі, який створили з хлопцями-одногрупниками, був солістом Державного естрадно-симфонічного оркестру України. Словом, хотів підкорити цей світ у запальних музичних ритмах.

Коли почав навчатися на вокальному факультеті, старанно та наполегливо працював над собою. Читав багато книг та переслухав купу платівок. Професійно зростав на творчості оперного та естрадного співака, композитора Мусліма Магомаєва. Особисто я ніколи не відчував прояви дискримінації, проте ейджизм, на жаль, присутній у нашій країні в усіх сферах життя – шоу-бізнесі, бізнесі, політиці, науці тощо.

Завдяки своїй команді, в складі якої дружина Марина, а також донька Діана, не відчуваю себе «пережитком минулого». Вони змінили мені імідж та зачіску, спонукають відвідувати косметичні процедури, аби завжди виглядати на найвищому рівні. До того ж Марина завжди купує мені сучасний та молодіжний одяг, для якого намагаюсь тримати себе у гарній фізичній формі, аби не набирати зайвих кілограмів :) Словом, намагаюсь не просто #забутипровік, а триматися на хвилі сучасності. Саме тому і запустили колаборацію з акторкою та співачкою Анною Трінчер, заспівавши в дуеті пісню «Мертві бджоли не гудуть».

Артисти старшого віку повинні продовжувати свій шлях на великих сценах. Гадаю, що це навіть повинно регулюватися на державному рівні. Наприклад, від загальної чисельності артистів хоча б 5% виконавців елегантного віку повинні представляти український шоу-бізнес. Свого часу понад 15 років я тримався на перших шпальтах газет і мав по 30 концертів на місяць. Хоча з часом мене почали обганяти молоді артисти, все одно не згубив своїх прихильників, яких зростив і які були зі мною від самого початку. До того ж за останні 3-4 роки додалася ще й армія молоді. І це дуже тішить та підкреслює, що всі зміни та трансформації, які я проводжу з собою, були не марні.

Серед сучасних виконавців безумовно симпатизую Артему Пивоварову, NK та Анні Трінчер. Вони гарні та беззаперечно талановиті. Завжди радію їхнім успіхам та пишаюся, що ця молодь творить і працює в Україні. Проте все одно прагну, аби не забували і про людей, які стояли біля витоків української пісні.

Коли гастролюю, не помічаю різниці у публіці, в якому куточку я б не був. Країна однакова, всюди є радіо і ТБ, інформація в інтернеті. Не грає ролі, де глядач живе – на Півночі, Півдні, Заході чи Сході. Якщо він тебе любить, то любить всюди. Тішить, що мої прихильники помолодшали. Багато гастролюючи, помічаю в залі 15-річних, які надягають штучні вуса та тематичні футболки.

Одним з найбільших своїх здобутків вважаю свою доньку. Діаночка закінчила Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Після університету Марина запропонувала їй зайнятися брендом Павла Зіброва. Після цього вона і стала моєю PR-директоркою та почала працювати над рекламою, вести комунікацію щодо участі в телевізійних проєктах і так далі.

Крім того, вона часто буває і моїм гримером, і стилістом, і помічницею, і радницею. Завжди направляє мене в правильне молодіжне річище. Завдяки донечці збільшилась кількість концертів і прихильників. Марина ж займається фінансами та гастролями. Це наша сімейна справа, у якій є все: довіра, суперечки, підтримка.

Переконаний: після 60 життя тільки розпочинається. Лише за останній час відчув прилив сил та ковток свіжого повітря у своїй творчості, зовнішності та енергетиці. Точно знаю, що людям не потрібно зазирати в паспорт. Те, як ви себе відчуваєте та сприймаєте, залежить від правильного оточення. Нехай поруч завжди будуть люди, які надихатимуть та окрилятимуть. Не дочекаєтесь, що піду на пенсію. Я щаслива людина, адже моє життя прекрасне та сповнене емоціями та щастям.

Головна порада від мене – живіть кожним днем. Не відкладайте нічого на завтра. Не сидіть вдома з телефоном, йдіть на природу, адже вона лікує. Не забувайте телефонувати рідним та друзям. Крім того, у жодному разі не концентруйтеся на проблемах наодинці.

 

04080, Україна, м. Київ, вул. Кирилівська, 23, офіс 1+1 media

ideaspeople@1plus1.tv