Крістер Хаглунд

Не можу пригадати, чи мав грандіозну мрію, будучи дитиною. Я захоплювався літературою, вивчав політичні науки і зараз впевнений: я щаслива людина.

Більшу частину часу я проводжу на свіжому повітрі, граю в хокей, футбол, читаю.

За національністю я – фін, а фіни – найщасливіші у світі (згідно із даними щорічного рейтингу ООН – ред.). Думаю, це тому, що у нас хороший рівень життя, ми довіряємо одне одному та нашим політикам, маємо якісну безкоштовну освіту і медицину.

Найслабших у суспільстві підтримують, і я вважаю, що це хороший спосіб вимірювання морального рівня нації. Взагалі, різниця в доходах не критична, тому в суспільстві не надто багато непотрібного тертя через розподіл багатства.

Я журналіст і дипломат, і, окрім Фінляндії, жив у США та Швеції. Працюючи у сфері комунікацій, я спершу займався організацією державних візитів, самітів, першим головуванням Фінляндії в ЄС та багатьма іншими речами.

Після цього мене призначили членом управлінської команди, де я відповідав за корпоративні комунікації та відносини з інвесторами у фінській авіакомпанії Finnair. За цей час ми створили успішну стратегію Європа-Азія, яка досі є основою для компанії.

Після Finnair мене прийняли на посаду генерального директора в Messukeskus Helsinki, Expo and Convention Center – найбільший і найвідоміший конференц-центр Фінляндії. Моє завдання було модернізувати компанію. Зараз я є представником нордичного уряду в Естонії та директором Ради Північних міністерств в Естонії.

На всіх цих посадах я мав можливість впроваджувати багато нових способів ведення справ та інновацій. Вдалося реалізувати чимало масштабних проектів, охоплення яких у ЗМІ сягає понад мільярд. Близько десяти років тому це допомогло мені стати найкращим фахівцем в галузі комунікацій у Фінляндії.

Мені завжди подобалося починати з викликів, знаходити нові творчі рішення, щоб перевершити очікування. Я пишаюся досягнутими цілями і завжди ціную чесність, різноманітність та рівність.

Згідно зі статистикою у Фінляндії, люди похилого віку більш лояльні до роботодавця, гнучкі, здатні працювати довше та відданіше, аніж молодь.

Що стосується інноваційного мислення, я не погоджуюсь, що для цього є вікова межа. Мені 59 і кожного дня я вигадую нові й нові ідеї, знаю багатьох людей елегантного віку, які мають яскраву креативність та світлий розум.

Але я думаю, що наразі ми всі частково залучені в процес зміни поколінь, що впливає на наше сприйняття речей та світу загалом.

Дійсно, люди похилого віку, по суті, не були активними учасниками інтернет-революції і певним чином лишились осторонь. Але якщо подивитись на трішки молодших – тих, кому зараз 50-60 років, то досить швидко натрапляєш на велику групу людей в джинсах, які все життя слухали рок і поп-музику й досить добре знайомі з новим цифровим світом.

Старші люди необхідні роботодавцям через досвід і мудрість, аби ширше дивитись на речі. Це й економічно вигідно: чим більше людей працює – тим більші доходи.

З особистого досвіду можу сказати: ні я, ні мої друзі не були жертвами ейджизму. Але це не означає, що це явище повністю відсутнє в північних країнах. Ейджизм тут не настільки яскраво виражений, як на пострадянському просторі, але все ж є.

Дуже багато позитивних моментів: наприклад, коли фінські роботодавці шукають персонал, то це відбувається таким чином, що HR-и не знають ні вік, ні стать чи етнічну приналежність кандидатів. Це найкращий спосіб провести справедливий відбір та наймати найкращих людей. До речі, у фінській мові немає різниці між займенниками «він» і «вона» :) 

Якщо компанія висунула хоча б один з вищевказаних критеріїв, то опинилася б у епіцентрі медіабурі та негативу, а споживачі бойкотували б її.

Роботодавці повинні підтримувати та заохочувати усіх співробітників, у тому числі колег старшого віку, постійно удосконалюватися та розвивати компетенції. Слідкувати за соціумом, створювати комфортні умови для взаємодії усіх поколінь. Тоді мотивація прийде, а з нею – круті результати.

Гнучкі графіки роботи та неповний робочий день – це також хороший спосіб мотивувати людей старшого віку приходити до вас. Хоча дослідження показують, що ця вікова категорія перебуває на лікарняному та у відпустках менше, якщо порівнювати з молодшими колегами.

Мої 5 порад українцям у віці+ будуть такі:

1. Живіть здоровим життям, правильно харчуйтеся та займайтесь спортом.
2. Оцініть ваше матеріальне становище – чи можете ви гідно жити на пенсії та заощадженнях? Чи потрібно шукати роботу?
3. Завжди намагайтеся працювати над своїми компетенціями та примножувати професійний досвід.
4. Пам'ятайте: для досягнення нових цілей у житті ніколи не буває пізно!
5. Веселіться!