Руслана Писанка

Якщо в очах є промінь, що захоплює інших людей, рік народження відходить на інший план. Важлива енергія, яку ви випромінюєте

Ще в дитинстві називала себе «Народною артисткою». У шкільні роки грала у виставах, була ведучою концертів, організовувала дискотеки та бали. Завжди була активною, мені все було цікаве і ніколи не було нудно. Закінчила художню школу, навчалася в музичній. Співала, танцювала, займалася спортом, а зі звичайної школи кожного року приносила похвальні грамоти :) З часом моя мрія здійснилася, мене помітили. До того ж за збігом обставин, окрім акторських здібностей, у мене виявилися і ще й режисерські.

Звісно, що спершу хотіла стати акторкою. Намагалася вступити на акторське відділення до театрального. Я дуже сподобалася комісії, але вони сказали, щоб приїздила через рік, коли схудну на 20 кг. Оскільки я пані гонорова, мені такі умови не сподобались, тож вирішила, що акторкою ніколи не буду. Виходило так, що талант у мене є, а зовнішність не підійшла.

Тоді подумала, що для роботи за кадром зовнішність – не перешкода. Саме так і знайшла відповідну професію, вирішивши стати режисером. Це була чудова можливість реалізувати всі свої мрії та таланти. Проте доля розпорядилася інакше. Коли навчалась в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, мене як фактурну дівчину почали запрошувати зніматися в епізодах і головних ролях в студентських фільмах.

Моєю першою роботою у великому кіно була роль у кінострічці Андрія Бенкендорфа «Кілька любовних історій». Знімальна група помітила мене на зйомках дипломного фільму і запросила на проби на кіностудію художніх фільмів імені Олександра Довженка, потім затвердили на роль і шляху назад вже не було. Таким чином почала здійснюватися дитяча мрія.

Потім, у 1995 році, Микола Засєєв-Руденко запросив мене на головну роль у фільм «Москаль-чарівник», де знімались Богдан Бенюк, Костянтин Шафоренко та Олександр Бондаренко. Вийшла гарна музична комедія. Здається, що Микола Руденко став першим режисером, який у 90-х почав знімати українську класику. За цей фільм вся команда була нагороджена премією імені Олександра Довженка.

Нині продовжую отримувати пропозиції. На деякі погоджуюся, проте поки не можу розповісти усі таємниці. Можливо, глядачі згодом побачать мене в ролі режисера, принаймні я мрію про це. А, можливо, до гарного режисера мені треба ще дозріти, можливо, подорослішати.  Хоча добрим та цікавим режисером можна стати і в 23 роки, а можна – і в 73. Справа не у віці, потрібно просто дочекатися свого режисерського часу.

Якщо раптом знайду хорошого сценариста і вдалого героя, якого можна пропонувати глядачам, – наважусь на це. Нині ж повністю присвячую себе театру та телебаченню, а саме новому денному інфотейнмент-шоу «Твій день». Попри виснажливий режим, розумію, що потрібна своїм улюбленим глядачам і продовжуватиму спілкуватися з ними у прямому ефірі на важливі теми. Хоча, чесно кажучи, мрію про відпустку :) Необхідно поповнити енергію.

Переконана: думати про те, що життя закінчується в 50 років – неправильно. Воно закінчується тоді, коли людина дозволяє це зробити. Є безліч яскравих прикладів, які доводять, що позначки в паспорті – звичайна формальність, на яку 100% не варто звертати увагу. Все залежить від правильного настрою. Згадайте лише українського науковця Бориса Євгеновича Патона, який 58 років поспіль очолював Національну академію наук України.

Саме тому в шоу «Твій день» ми демонструємо, що не варто рахувати роки, варто цінувати життя, родину, людей, які поруч. Підтримуючи соціальну ініціативу #забутипровік, під час прямих ефірів ми показуємо безліч сюжетів, головні герої яких – люди елегантного віку, що на рівні з молоддю демонструють вражаючі результати своєї діяльності. Захоплює, коли 70-річні чоловіки роблять гімнастичні вправи, що непідвладні хлопцям у 25 років. Які у такому випадку можуть бути розмови про старість?!

Навіть у нашій редакції є люди різного віку і ця синергія поколінь відчувається в ефірі. Єгору Гордєєву, продюсеру шоу «Твій день», вдалося зібрати круту команду Людей Ідей, які мають різні погляді на одні й ті ж речі. Усі сповна віддаються роботі, працюють на спільний результат, проявляючи #повагу_та_любов до колег.

Звісно, що в паспорті є певні дані про мене. Проте я не відчуваю свій вік і не хочу його відчувати. Коли організм скаже: «Руся, потрібно зупинитися»!, тоді почну знижувати оберти, але не буду обіцяти :) Якщо в очах є промінь, що захоплює інших людей, рік народження відходить на інший план. Важлива енергія, яку ви випромінюєте.