Тетяна Вітвицька
Про те, як 7 років поспіль була особистим оператором доньки, власний досвід боротьби з ейджизмом, отримані емоції під час проходження програми стажування та помилкові твердження щодо людей старшого віку розповіла учасниця програми «Елегантне стажування» Тетяна Вітвицька.
Своїм ровесникам хочу сказати, аби вони нічого не боялися та не забували мріяти, попри все. Ніколи не пізно змінити напрям своєї діяльності, це можна зробити будь-коли
Довгий час була домогосподаркою. Перед початком роботи на «плюсах» через певні обставини довелося шукати роботу. От саме в цей період і зіштовхнулася з проявами ейджизму. Практично всі роботодавці відмовлялися розглядати моє резюме через вік.
Мені 52, а керівники компаній прагнуть бачити у своєму штаті 35-річних працівників. Також трапляються ті, які шукають кандидатів віком 25 років з вищою освітою та досвідом від 5 років. Але ж людей у такому віці та з таким досвідом справді дуже мало.
На програму «Елегантне стажування» потрапила спонтанно та дуже неочікувано. Моя донька тривалий час шукала собі роботу й теж прагнула потрапити на «плюси», оскільки сама за освітою журналістка. Одного разу вона зазначила, що планує відправити й моє резюме в 1+1 media. Я дуже здивувалася і запитала, навіщо вона це робить, адже нічого спільного з телебаченням у мене не було. Проте вона все одно наполягала на своєму. Саме так мені й вдалося долучитися до команди інформаційного агентства УНІАН в ролі «Техніка-адміністратора пресцентру».
Для мене функціональні обов’язки техніка-адміністратора не були чимось новим. Поки моя донька навчалась на журналіста я весь час допомагала їй знімати студентські роботи. Тоді нам не вдалося знайти хорошого оператора, тому на 7 років цього фахівця замінила я. Викладачі постійно зазначали, що мені вже час ставити студенткою та на рівні з донькою отримувати диплом у цій сфері. Почувши такі слова, почала ставитися до цього заняття серйозніше. Нині знімання подій, конференції – те, що мені дійсно подобається. В УНІАН якраз і доводилося знімати, одночасно керуючи 5 камерами.
Очікування від програми стажування повністю співпали з реальністю. Коли дізналася, що пройшла відбір, емоції були нерівнозначними. Була щаслива, що доля подарувала такий шанс, але в той самий момент хвилювалася, що можу не впоратися. Напевно, на таке сприйняття вплинув гіркий досвід пошуку роботи. На жаль, довгий час чула лише відмови, через які сформувався комплекс неповноцінності. Стажування на «плюсах» стало для мене захоплюючою пригодою.
В УНІАН дуже класний та професійний колектив. Мені пощастило працювати з крутим наставником, якому, до речі, теж 50+. З перших днів він розповідав мені безліч нюансів роботи техніка пресцентру та самого інформаційного агентства. Саме тут мене навчили не панікувати та бути супер уважною. Адже потрібно контролювати безліч процесів – записувати матеріали, вести трансляції на канал та YouTube. До того ж техніка може підвести у будь-який момент, тому потрібно тримати руку на пульсі.
Це абсолютно помилкове твердження, що після 50 років люди нездатні генерувати круті ідеї та бути на рівні з іншими працівниками. Завдяки подібним соціальним ініціативам потрібно руйнувати ці стереотипи. Програма «Елегантне стажування» вкотре запевнила: люди елегантного віку спроможні на все.